Різдвяна ніч… Чи ж передати вдасться,
«Всю повноту і таємниць, і мрій,
І спогадів, і снів. А скільки щастя,
І скільки світла в сповненні надій?!
Бо це ж та ніч, в якій зоря засяла,
Й на цілім світі нова радість стала.»
Автор невідомий
Одне з 12 головних церковних свят, що має багатовікові традиції – Різдво Христове, яке є частиною нашої національної скарбниці.
Цікаво, що протягом перших сторіч Різдво, як окреме свято, в християнському світі не існувало. Вперше його почали відзначати в IV столітті, де вже після встановлення таких свят, як: Великдень, Трійця й Богоявлення. Різні дати Різдва (25 грудня або 7 січня) пояснюються тільки різними системами літочислення (григоріанський і юліанський календарі).
7 січня віряни відзначають народження Ісуса Христа. Коли народився Ісус, від Віфлеємської зірки почало йти яскраве світло, яке і сповістило світу про народження Спасителя. Світло зірки вказало дорогу й східним мудрецям – волхвам, які щедро обдарували немовля – звідси і бере свій початок традиція дарувати подарунки на Різдво.
Після святкової служби в храмі, за столом збирається вся родина, кажучи замість привітання слова: «Христос Рождається! Славімо його!». 7 січня – дата закінчення посту, тому господині на цей день готували вже й м'ясні страви. Головною різдвяною стравою вважається кутя – пшенична або рисова каша, змішана з родзинками, маком, медом, горіхами. Також на столі обов'язково має бути узвар – компот із сухофруктів.
Святкують Різдво 12 днів, до Водохреща – 19 січня. Цей період називається Святки. Також на Різдво Христове прийнято колядувати, а колядників обдаровувати грішми й солодощами. На це свято в кожному домі також випікали пироги, пряники, колядки – це вироби з житнього прісного тіста з начинкою, якими пригощали колядників.
Має значення і на який день випало Різдво Христове: понеділок – літо буде теплим і порадує великим урожаєм грибів; вівторок – рік вдалий для укладення шлюбу; середа – рибалка і полювання будуть успішними; четвер – фортуна посміхнеться незаміжнім дівчатам; п'ятниця – зима буде довгою, а літо – коротким; субота – о кінці зими буде багато дощів; неділя – рік буде хорошим і принесе людям багато радісних подій.
Шановні колеги, викладачі, співробітники та студенти Університету! Від щирого серця Наукова бібліотека вітає Вас з Різдвом Христовим. Зичимо кожній родині достатку, міцного здоров'я, творчих натхнень, закоханості, добра та успіхів у навчанні та роботі. Давайте наколядуємо та нащедруємо благополуччя для України, для всіх нас. Нехай в ці світлі дні преображаючий дух Народження Христового запанує в наших серцях і подарує мир, радість, добро і процвітання, а це Різдво стане ще одним яскравим моментом у житті. Будьте щасливі!
Земля і Небо торжествують,
радіють, колядують дорослі і малі :
«Бог народився - весь світ звеселився!»
− Христос Рождається!
− Славімо Його!
Наукова бібліотека пропонує ознайомитися з літературою на дану тематику, яка є у фонді книгозбірні:
- Воропай, О. Звичаї нашого народу [Текст] : етногр. нарис / О. Воропай. – Харків : Фоліо, 2007. – 508 с.
- Короткі відомості про свята Православної Церкви [Текст] / уклад.: О. Кислашко, Я. Кислашко. – Київ : [б. в.], 1993. – 112 с.
- Килимник, С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні [Текст] : научно-популярная литература. Кн. І. Т. 1. Зимовий цикл. Т. 2. Весняний цикл / С. Килимник. – Київ : Обеpеги, 1994. – 396 с.
- Матвеева, Н. Солнцеворот: праздники, обычаи, предания [Текст] : церковно-народный месяцеслов / Н. Матвеева. – Киев : Укp. центp. духовн. культури, 1995. – 240 с.
- Сосенко, К. Різдво-Коляда І Щедрий Вечір [Текст] : культуролог. оповідь / К. Сосенко. – Київ : Укp. письменник, 1994. – 286 с.
Для пошуку інших видань радимо скористатися Електронним каталогом Наукової бібліотеки
