Український письменник, драматург, перший класик нової української літератури Іван Петрович Котляревський народився 9 вересня 1769 року в Полтаві, в родині дрібного чиновника. З 1780 року маленький Іванко почав навчатися в Полтавській духовній семінарії. Особливо старанно й наполегливо осягав хлопець гуманітарні дисципліни: риторику, філософію, латинську, грецьку, французьку, німецьку мови. З інтересом знайомиться з античною літературою, перекладає Горація, Овідія, Вергілія.
У1789році, після смерті батька, двадцятирічним юнаком він на останньому році навчання залишає семінарію і починає служити чиновником у полтавських канцеляріях, а згодом вчителює у поміщицьких родинах. З 1796 по1808 рік Іван Котляревський перебуває на військовій службі. Брав участь у російсько-турецькій війні, особливо відзначившись у баталіях під Бендерами та Ізмаїлом. За відвагу й хоробрість Івана Котляревського було відзначено кількома нагородами.
З 1810 року і до кінця свого життя Іван Петрович живе в Полтаві, працюючи наглядачем Будинку для виховання дітей бідних дворян – навчально-виховного закладу, в якому навчання відбувалося за програмою гімназії. З 1827 року – попечитель «богоугодних закладів» Полтави. На цьому відповідальному поприщі Іван Котляревський зарекомендував себе як талановитий педагог і організатор освітнього процесу. Увесь цей час письменник не пориває з творчою діяльністю, захоплюється театральною справою. У 1818 році його призначають директором Полтавського театру. З метою збагачення репертуару він створює драму «Наталка Полтавка» і водевіль «Москаль-чарівник», які з успіхом було поставлено у 1819 році. Так, на полтавській сцені, з початків нової української драматургії зароджувався національний професійний театр.
У 1835 році за станом здоров’я Іван Котляревський виходить у відставку, але не пориває з культурним життям того часу. До нього постійно зверталися за підтримкою і порадою представники найширших верств населення, і кожному він намагався надати необхідну допомогу. Тому з величезним сумом і болем була зустрінута звістка про його смерть 10 листопада 1838 року.
Творчість Івана Петровича Котляревського ознаменувала собою початок нової ери української літератури. Із порівняно невеликого за обсягом творчого доробку письменника починається потужний рух національного відродження. Поема «Енеїда», над якою письменник працював майже три десятиліття, стала епохальним за своєю громадською і художньою значущістю явищем у духовному житті українського народу, визначила змістовий напрям і форму нашому письменництву.
Котляревський,І. П. Енеїда [Текст] = Eneida / І. П. Котляревський; пер. П.Купрись. – Люблін : Польська акад. наук,2013. – 379 с.
Котляревський, І. П. Вибране. Енеїда. Наталка Полтавка [Текст] : поема, п'єса / І. П. Котляревський. – Київ : Веселка,1981. – 236 с.
Котляревський, І. П. Поетичні твори. Драматичні твори. Листи [Текст] / І.П. Котляревський; упоряд. М. Т. Максименко. – Київ : Наук.думка,1982. – 320 с.
Котляревський, І. Твори : в 2 т. Т. 1 / І. П. Котляревський; вступ. ст. Є.П.Кирилюка. – Київ : Дніпро,1969. – 346 с.
Більше інформації Ви можете знайти в електронному каталозі НБ
